МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛОР:
Для виявлення будь-якої хвороби на ранній стадії і постановки точного діагнозу потрібні ефективні методи дослідження. Діагностика ЛОР-органів у сучасній медицині проводиться декількома способами. В залежності від окреслених завдань та наявних припущень, фахівець обирає те чи інше обстеження. Часто для повноти клінічної картини потрібно проведення декількох видів досліджень.
Прийшовши в кабінет отоларинголога, пацієнт далеко не завжди отримає направлення на УЗД або рентген. Такі види діагностики потрібні для виявлення важких форм захворювань та їх ускладнень. Для профілактичного або первинного огляду при наявності скарг застосовуються вузькоспрямовані види досліджень. Наприклад, при підозрах на захворювання органів слуху кожному пацієнту обов’язково проводиться отоскопія.
За допомогою спеціального діагностичного пристрою — отоскопа фахівець здатний оцінити характер змін в області барабанної перетинки, зовнішньої вушної раковини та інших прилеглих областей. При підозрах на захворювання носа та області носоглотки, а також для оцінки стану зазначених областей у випадках супутніх захворювань застосовується риноскопія.
Після первинного огляду, при необхідності, пацієнту можуть бути призначені додаткові дослідження, спрямовані на детальне вивчення певної області. Наприклад, для оцінки якості слизових оболонок, виявлення патологічних змін у вигляді пухлинних і запальних процесів, а також для виявлення гнійних і кістозних скупчень в області носових і лобних пазух, шиї пацієнта може бути призначена рентгенографія. Рентген ЛОР-органів також здійснюється з метою виявлення вроджених аномалій будови кісткових тканин, змін м’яких тканин і виявлення гнійних та запальних процесів.
Для перевірки гостроти слуху пацієнтам призначається аудіометрія.
Варто зазначити, що для розуміння повної картини однієї тільки інструментальної діагностики, огляду і опитування на предмет скарг недостатньо. При підозрах на наявність захворювань інфекційного або запального характеру потрібно також проведення лабораторних тестів.
Оцінка аналізів біологічного матеріалу у випадках захворювань в частині отоларингології, найбільш важлива для виявлення збудника. Своєчасне визначення основної причини розвитку запального процесу дає можливість підібрати ефективний курс терапії і уникнути розвитку ускладнень або хронізації процесу. Також своєчасна постановка діагнозу дозволяє обмежитися лише консервативними методами лікування. У випадках запущених захворювань часто вимагається застосування хірургічних методів лікування.
ЛІКУВАННЯ
Промивання лакун піднебінних мигдаликів. Ця процедура виконується за допомогою шприца і зігнутої канюлі. Кінчик канюлі вводиться в одну з лакун піднебінної мигдалини і струменево подається лікарський розчин, який у вигляді фонтанчиків виливається з інших лакун, відмиваючи їх патологічний вміст. Ця процедура проводиться у хворих з хронічним тонзилітом. В результаті проведеної процедури хворий відчуває полегшення стану. Багаторазова процедура призводить до видалення інфекції, поліпшення кровопостачання в піднебінних мигдалинах з подальшим зменшенням набряку та запалення.
Промивання порожнин носа методом переміщення рідини «Кукушка». Шприцом заливається антисептичний розчин в одну з половин носа, а з іншої половини носа за допомогою аспіратора та спеціальної оливи відсмоктується рідина. Порожнина носа і носоглотки очищується від патологічного вмісту, хворий відчуває полегшення і задоволення процедурою. Цей метод широко застосовується при аденоідітах у дітей, етмоїдитах, риносинуситах. Добрий результат досягається при застосуванні даної процедури з перших днів захворювання, що перешкоджає розвитку ускладнень і сприяє якнайшвидшому одужанню.
При гострих та хронічних ларингітах часто доводиться вдаватися до вливання в гортань різних рідких лікарських речовин. Хворих турбує сухість, подразнення, біль в області гортані, осиплість голосу, сухий кашель. При вливанні в гортань олії з лікарськими препаратами хворий відчуває м’якість, зменшення болю в горлі, частково або повністю відновлюється голос. Менше турбує сухий болісний кашель.
Промивання сірчаних пробок. Дуже часто причиною зниження слуху є сірчані пробки. Пацієнта турбує почуття закладеності і тиску у вухах, може турбувати шум. Тривале знаходження сірчаних пробок в слухових проходах призводить до запалення і розвитку зовнішнього отиту. Не можна самостійно намагатися видалити сірчані пробки, це може привести до пошкодження шкіри слухового проходу, а іноді до перфорації барабанної перетинки. Промивання сірчаних пробок проводиться швидко і безболісно.
Велику увагу лікар-отоларинголог приділяє фізіотерапевтичному лікуванню. Відділення фізіотерапії поліклініки дозволяє виконувати всі можливі лікувальні методики для ЛОР органів.
